Сторінка соціального педагога

Олєйник Катерина Олегівна – соціальний педагог Гімназії №2 міста Білгорода-Дністровського. Працюю соціальним педагогом з 2019 року.

Закінчила Одеський Південноукраїнський Національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, факультет «початкове навчання», за спеціальністю «соціальний педагог та практичний психолог» в 2015 році.

З 2015- 2019 – працювала вихователем в дитячому садочку в м. Чорноморськ.

Девіз – « Потрібно відноситись до інших дітей, як ти б хотів, щоб відносились до твоєї дитини».

Мій графік роботи

Дні тижня	Години
Понеділок	8.30-12.30
Вівторок	8.30-12.30
Середа	8.30-11.30
Четвер	Методичний день
П’ятниця	8.30-12.30

Головні завдання, які здійснює фахівець психологічної служби:

- аналіз запиту та оцінка стану особи;

- допомога учасникам освітнього процесу у подоланні психічних, психосоціальних, емоційних,

поведінкових проблем та інших проблем психічного здоров'я;

- допомога учасникам освітнього процесу, які потребують емоційної підтримки у складних

життєвих обставинах, підтримки у прийнятті життєвих рішень або психологічної просвіти

(психоедукації) щодо станів власного психічного здоров’я або психічного здоров’я членів сім’ї;

- надання допомоги членам мультидисциплінарної команди щодо психологічної підтримки;

- супровід учасника освітнього процесу протягом стабілізації його стану;

- переспрямування (за потреби) для отримання інших видів психологічної допомоги.

Сьогодні актуальними є питання побудови безпечного, мирного освітнього середовища, яке

передбачає впровадження у систему освіти технології вирішення конфліктів шляхом співробітництва.

Важливими кроками в цьому напрямі є формування у здобувачів освіти здатності протистояти булінгу

(цькуванню), навичок ненасильницької поведінки, побудови конструктивного діалогу, розуміння

поняття «мир», усвідомлення власної значущості у миробудуванні, усвідомлення конфлікту як

невід’ємної частини життя, створення особистої мирної стратегії поведінки в конфлікті.

Підлітки взагалі легко піддаються впливу та схильні до ризикованих дій. Через певні біологічні

особливості тінейджерам складно мислити критично та бачити небезпеку там, де її помічають

дорослі. У цей складний час стало можливим маніпулювання підлітками, психіка яких втомлена

війною.

У сучасному світі людство все частіше зустрічається віч-на-віч із викликами, що обумовлюють

розвиток та поширення використання цифрових технологій не лише у звичних нам сферах роботи чи

дозвілля. Цифрові права, особливо в умовах воєнного стану, є важливим напрямом сучасної освітньої

системи, особливо з огляду на зростання використання цифрових технологій у навчанні.

Ці права включають різні аспекти, пов’язані з конфіденційністю, безпекою, доступом до ресурсів та

іншими аспектами роботи в цифровому середовищі.

Основні аспекти цифрових прав.

1. Конфіденційність та захист даних. Особиста інформація: право на захист особистої інформації,

зокрема контактні дані, заробітну плату та інші персональні дані. Професійна інформація: захист

інформації про професійну діяльність, таку як планування уроків, навчальні матеріали та інші

документи.

2. Право на інтелектуальну власність. Авторські права: право на визнання авторства та захист своїх

розробок, навчальних матеріалів та інших інтелектуальних продуктів. Ліцензування: можливість

визначати умови використання своїх матеріалів іншими особами чи організаціями.

3. Доступ до цифрових ресурсів. Навчальні матеріали: право на доступ до якісних навчальних

ресурсів, зокрема електронні підручники, бази даних, наукові статті та інші матеріали. Платформи та

інструменти: забезпечення доступу до сучасних освітніх платформ, програмного забезпечення та

інструментів, необхідних для ефективного викладання.

4. Професійний розвиток. Тренінги та навчання: право на доступ до програм професійного розвитку

та навчання, спрямованих на підвищення цифрових навичок та компетенцій. Підтримка: отримання

технічної та методичної підтримки у використанні цифрових технологій в освітньому процесі.

5. Безпека в цифровому середовищі. Кібербезпека: забезпечення захисту від кіберзагроз, таких як

фішинг, злом акаунтів та інші види цифрових атак. Кібербулінг: захист від кібербулінгу та інших форм

онлайн-агресії з боку учнів, батьків чи колег.

6. Право на цифровий добробут. Баланс роботи та відпочинку: забезпечення умов для збереження

здорового балансу між роботою та особистим життям, враховуючи час, проведений онлайн.

Психологічна підтримка: доступ до психологічної підтримки у випадках стресу чи вигорання,

пов’язаних з роботою в цифровому середовищі.

7. Право на участь у прийнятті рішень. Консультації: право брати участь у процесі прийняття рішень,

що стосуються використання цифрових технологій в освітньому закладі. Зворотній зв'язок:

можливість висловлювати свої думки та пропозиції щодо покращення цифрового середовища та

умов роботи.

Нормативна база регулювання цифрових прав громадян:

- Конституція України,

- Конвенція про кіберзлочинність,

- Закон України «Про доступ до публічної інформації»,

- Закон України «Про інформацію»,

- Закон України «Про правовий режим воєнного стану»,

- Закон України «Про звернення громадян»,

- Закон України «Про захист персональних даних»,

- Закон України «Про захист прав споживачів»,

- Постанова КМУ від 12 березня 2022 р. № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування

інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних

електронних реєстрів в умовах воєнного стану».

КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ “КІБЕРПЕС”

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:

поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.

Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот “Кіберпес”. У чат-

боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу.

Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

У чат-боті “Кіберпес” можна знайти інформацію про те:

що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
як визначити контент, що містить кібербулінг;
що робити, якщо вас кібербулять;
як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
як попередити кібербулінг;
як не бути кібербулером.

ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ: ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ “STOP SEXTING”

Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.

Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі.

Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.

Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей.

Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.

БЕЗКОШТОВНІ «ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного) - Національна дитяча «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» Центру «ЛА СТРАДА-УКРАЇНА»: з’явилася в Україні з початку 2013 року. Консультують компетентні в дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники. Тут маленькі українці знайдуть підтримку та пораду стосовно своїх проблем. Батьки, вчителі та вихователі матимуть змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.
Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з питань запобігання насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

0-800-500-335 та 116-123 (безкоштовно з міських телефонів),

386 – для абонентів Київстар, Водафон

0-800-500-225 та 116-111

На Національній «гарячій лінії» з попередження домашнього насильства можна отримати:

- інформаційні консультації (інформація про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації, перелік документів, які необхідно підготувати для звернення та інше);

- психологічні консультації (поради та підтримку психолога анонімно у телефонному режимі);

- правову допомогу (консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації, поради стосовно правильного складання необхідних документів тощо).

Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

(044) 255 64 50, (044) 255 76 75

Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

- безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- правові консультації;

- роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги;

- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;

- зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

http://rescentre.org.ua/images/Uploads/Files/internet_safety_dl/children_internet.pdf (посібник для батьків)

http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/1547/1/Internet.pdf (виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі)